У суспільстві, де модний тренд ─ дорога енергія, європейська промисловість, схоже, вирішила наслідувати моду, але з родзинкою: зменшуючи свою частку в економіці Євросоюзу. Хто б міг подумати? Очільник хімічного гіганта BASF, Мартін Брудермюллер, немов модний критик, вказує на новий тренд у Euractiv: скорочення промисловості через високі ціни на енергоносії.
Утім, хто ми такі, щоб судити? Адже кожному галузевому показу мод його сюрпризи. Хімічна промисловість, виробництво цементу та сталі — усі вони, як з'ясовується, "енергетичні модники", яким належить переосмислити свою привабливість, особливо в Німеччині. "Так, цій моді в Німеччині прийде кінець", — філософськи зауважує Брудермюллер. Дивно чути про моду від хімічного концерну, але давайте будемо відкриті новому.
Тим часом у Європейській раді з міжнародних відносин Тобіас Герке розмірковує про деіндустріалізацію, немов це нова чорна смуга в модній індустрії. Енергетична криза, брак кваліфікованої робочої сили, а також промислова політика Китаю і США — всі ці елементи вносять свої акценти в європейську колекцію проблем.
І ось, коли Євросоюз вирішує відмовитися від російських енергоносіїв, чинячи, як істинний модник, що відмовляється від минулорічної колекції, асистент держсекретаря США з питань енергоресурсів, Джеффрі Пайатт, наголошує на незворотності цього вибору. Регіон інвестує мільярди в нову колекцію — регазифікаційну інфраструктуру, та укладає контракти з американськими постачальниками, немов підписує ексклюзивні договори з топовими дизайнерами.
Таким чином, європейська промисловість, мимоволі ставши модницею серед економічних секторів, продовжує експериментувати з новими трендами та шукає свій шлях у світі високих цін на енергію. Хто знає, може, саме ці виклики змусять її вийти на новий рівень стилю та ефективності.