Високий рівень інфляції у більшості провідних економік світу з високою ймовірністю збережеться аж до 2027 року на тлі безперервного зростання цін на енергоносії та затяжних геополітичних конфліктів. Про це свідчать результати жовтневого опитування понад 500 провідних економістів, проведених агентством Reuters. Аналітики підвищили очікування щодо темпів зростання споживчих цін на наступний рік для 31 із 50 охоплених моніторингом країн, включаючи 15 із 21 розвиненої економіки. При цьому для 23 держав прогнози економічного зростання також були скориговані у бік підвищення, що вказує на рідкісне поєднання стійкого цінового тиску та сильнішої ділової активності.
Поточна картина помітно контрастує з весняними та літніми оцінками аналітиків, які передбачали сценарій класичної стагфляції. Масштабні інвестиції в технології штучного інтелекту та споживча активність допомогли утримати випуск, проте зворотним боком економічної стресостійкості стало закріплення інфляційного фону. Головним драйвером тиску залишаються ціни на нафту: з початку ескалації конфлікту навколо Ірану сировина подорожчала більш ніж на 60%, стабільно торгуючись понад 100 доларів за барель і досягаючи пікових 117 доларів. Економісти HSBC і Morgan Stanley наголошують, що енергетичний шок вже починає проникати у показники базової інфляції, що виключають прямий вплив волатильних цін на паливо та продовольство.
За останні три квартальні раунди опитувань Reuters медіанні прогнози інфляції на 2027 рік помітно зросли: для Великобританії оцінка підвищилася на 0,7 процентного пункту, для єврозони — на 0,5 п.п., для США — на 0,2 п.п., для Бразилії — на 0,5 п.п. Якщо поширення вторинних цінових ефектів продовжиться, центробанкам доведеться утримувати вартість запозичень на жорсткому рівні довше, ніж закладали ринки. Ситуація додатково посилюється розпродажами на світовому ринку суверенних облігацій, де злет прибутковостей уже призвів до різкого подорожчання кредитування для корпоративного сектору та домогосподарств.