Кавомани засмучені: усі сорти подорожчали! Каву "випила" спека, що світом грізно йшла!

Згідно з оцінками аналітиків, надмірно спекотна погода сприяє неврожаю кави та стрімкому скороченню кількості регіонів, придатних для її вирощування. Це негативно впливає на кінцеву вартість популярного напою.
За даними дослідження "Між геополітикою та Ель-Ніньо: продовольство як тригер інфляції", яке провели аналітики "Росконгресу" та Інституту вивчення світових ринків, майже 60% дикорослих видів кави перебуває під загрозою зникнення. Причина – різке підвищення температури в Ефіопії та інших країнах Східної Африки. "Наслідки кліматичних потрясінь додають проблем для хиткої економіки регіону", – наголошується у доповіді.
За оцінками авторів дослідження, у 2022-2023 рр. від посухи найбільше постраждала Гватемала – країна, яка є ключовим центром виробництва підбадьорливого напою. "Високі температури та нестача опадів майже знищили врожай кави. Ці фактори сприяли її подорожчанню в роздробі на 40%", – наголошується в документі. Згідно з прогнозами аналітиків, до 2050 року кількість регіонів, придатних для вирощування кави, скоротиться на 50%.
На думку експертів Всесвітньої метеорологічної організації ООН (ВМО), на температуру навколишнього середовища також впливає фактор Ель-Ніньо (підвищення температури верхнього шару води в Тихому океані). Негативний вплив Ель-Ніньо поширюється і на регіони, де вирощують каву. Цей вплив зберігатиметься вже третій рік поспіль. На тлі негативних природних явищ було зафіксовано неврожаї у більшості регіонів, що спровокувало зростання цін на деякі продукти харчування. "Подібні трирічні періоди впливу Ель-Ніньо відзначалися під час першої світової продовольчої кризи з 1973-го до 1976 року, а потім з 1998-го до 2001 року", – наголошують автори дослідження. Фахівці припускають, що негативний кліматичний вплив збережеться у 2024 році.

Наразі учасники ринку зосередилися на деяких товарах, які можуть подорожчати через кліматичні зміни та неврожаї, спровоковані Ель-Ніньо. Зазначимо, що у червні ф'ючерси на рис досягли 15-річного піку, обігнавши показники 2020 року.