Для того, щоб зрозуміти реальний ступінь залежності один від одного, можна порівняти дві актуальні новини. Перша: Китай відкрив двері для іноземних інвесторів і розгорнув цілу кампанію, спрямовану на збільшення інвестиційної привабливості регіону, а фінансові регулятори КНР організували ділову зустріч для найбільших світових інвесторів. Друга: Європа та США легко обійдуться без китайських грошей.
Китайський уряд дотримується політики "гроші — не пахнуть", і якщо йдеться про власну вигоду, а тим паче порятунок національної економіки, то жодні політичні та ідеологічні розбіжності із західними партнерами бізнесу не завадять. Місцеві регулятори з радістю відкривають двері для іноземного капіталу, влаштовують звані вечері для великих інвесторів і готові поступитися своїми комуністичними ідеалами заради фінансових надходжень. На Заході вже давно зрозуміли, що гроші не головне, тут важливіша репутація і відсутність токсичних зв'язків, саме тому тут так легко відмовляються від китайських інвестицій, що неабияк пахнуть політикою та шпигунством. Здавалося б, усе мало б бути зовсім навпаки, "прокляті капіталісти" мали б забути про все, окрім власної наживи, а ідейні комуністи зобов'язані затягнути паски тугіше, але відмовитися від іноземного капіталу... Але ні.
Захід справедливо ворожий до китайського капіталу на тлі геополітичної напруженості у відносинах зі США та їхніми союзниками та спокійно може обійтися без китайських інвестицій, зокрема і з міркувань національної безпеки.
"Загалом можливості Китаю спрямовувати інвестиції в зарубіжні країни з розвиненою економікою скорочуються", — пояснив головний економіст S&P Global Ratings з Азійсько-Тихоокеанського регіону Луїс Куйс.
Тепер Китаю залишається підсапувати сусідів по Азійсько-Тихоокеанському регіону, але і серед сусідів репутація у Китаю не дуже. Поки що бізнесменам з КНР вдається вкладати гроші в заводи у Південно-Східній Азії, гірничодобувні та енергетичні проєкти в Азії, на Близькому Сході та в Південній Америці, але й тут до них багато претензій.