Шахи - це, мабуть, єдина гра у світі, де дизайн інвентарю має таке ж значення, як і правила. Протягом півтори тисячі вигляд фігур змінювався разом із людською культурою: від абстрактних арабських шатрандж до деталізованих середньовічних лицарів. Для сучасного колекціонера та естету шаховий набір – це не просто інструмент для гри, а скульптурний ансамбль, що відбиває дух часу.
Шахи з острова Льюїс – погляд із Середньовіччя
Вік цих шахових постатей вчені віднесли до XII століття. Вони були знайдені в Шотландії в XIX столітті і є виробами, вирізаними з моржового ікла і китового зуба. Вони відомі своїми неймовірно виразними, комічно-тривожними обличчями. Королеви хапаються за голову, човни (у вигляді берсерків) гризуть свої щити. Це не просто ігрові фішки, а характерні скульптури, що передають суворий дух епохи вікінгів. Вони нагадують нам, що спочатку шахи були драматичним відображенням реальної війни та феодальної ієрархії.
Staunton – народження стандарту
У 1849 році Натаніель Кук розробив дизайн, який став золотим стандартом для турнірів по всьому світу. До цього в ході були сотні стилів, що плутало гравців. Дизайн Стаунтона – це вершина вікторіанського функціоналізму: фігури легко помітні, стійкі завдяки широкій основі, а символи зрозумілі (корона з хрестом у короля, коронет у ферзя). Це «хельветика» у світі шахів – дизайн настільки ідеальний, що ми перестали його помічати, вважаючи єдиним вірним.
Баухаус (Josef Hartwig) – форма слідує за функцією
1923 року Йозеф Хартвіг зі школи Баухаус радикально переосмислив шахи. Він відмовився від фігуративності (коней, королів) на користь чистої геометрії. Форма кожної фігури диктується тим, як вона ходить на дошці. Слон виконаний у вигляді літери Х, тура – масивного куба, пішака – простого кубика. Цей набір став маніфестом модернізму, коли дизайн позбавлений історичного багажу і має бути гранично логічним. Такий набір перетворює гру на чисту абстракцію руху.
Man Ray – сюрреалістична геометрія
Дадаїст і сюрреаліст Ман Рей створив свій набір у 1920-х, граючи з простими формами та символами. Його постаті – це люди і не абстракції ходів, а поетичні об'єкти. Король виконаний у формі єгипетської піраміди, а кінь повторює завиток скрипкового грифа (данина поваги до його друга-музиканта). Ман Рей перетворив шахівницю на сюрреалістичний пейзаж, де знайомі об'єкти змінюють своє значення, створюючи одночасно атмосферу сну та інтелектуальної гри.
Енді Уорхол – поп-арт на шахівниці
Енді Ворхол, король поп-арту, не міг пройти повз шахів. У своїх версіях гри він використав принципи реді-мейду та комерційної естетики. В одному з варіантів фігурами служили банки супу Campbells різного розміру чи кольору, перетворюючи інтелектуальну дуель на іронічне зіткнення брендів на полиці супермаркету. В інших версіях використовувалися яскраві, кислотні кольори та образи, що тиражуються. Шахи Уорхола – це десакралізація гри, перетворення елітарного об'єкта на елемент масової культури споживання.
Прозорі шахи Nendo – зникнення матерії
Сучасний дизайн прагне дематеріалізації. Японська студія Nendo створила мінімалістичний набір, де білі фігури виготовлені з прозорого акрилу, а чорні – з матового. Форми ледь намічені. Це гра світла і тіні, де фігури наче розчиняються у повітрі, залишаючи лише чисту стратегію. Такий дизайн відображає цифрову епоху, де фізична присутність стає все менш обов'язковою, а головне – це невидимі зв'язки та можливості.
Pearl Royale та Jewel Royale – шахи як скарбниця
Існують набори, вартість яких обчислюється мільйонами доларів. Найвідоміший – Pearl Royale, створений австралійським ювеліром Коліном Бернсом. Фігури відлиті з 18-каратного білого золота та інкрустовані більш ніж 500 сапфірами та 500 діамантами, а їхні вершини прикрашені рідкісними південноморськими перлами. Інший приклад – набір Royal Diamond Chess від компанії Charles Hollander, на створення якого пішло 14-каратне біле золото та майже 10 000 чорних та білих діамантів. Тут гра відходить другого план. Це «шахи-сейф», символ абсолютної влади та багатства, в яких тільки пішак стоїть як елітний автомобіль.