FX.co ★ ЄЦБ здійснив «ідеальну м’яку посадку». Але чому ніхто не аплодує?

Європейський центральний банк зробив те, що багато хто вважав легендою з підручника, а не буденною реальністю: м’яку посадку для економіки. Інфляція повернулася до цільового рівня, безробіття мінімальне, зростання стабільне, — казка для підручників. Та в житті ринки зустріли цю подію так само стримано, як глядачі на прем’єрі артхаусного кіно.

Згадаємо початок: інфляція в єврозоні підскакувала до 10,6% у жовтні 2022 року — і тоді ЄЦБ раптом згадав, що має у рукаві ключову ставку. За 15 місяців регулятор підняв її на 450 базисних пунктів, завершивши восьмирічний експеримент з негативними ставками, який увесь цей час виглядав як шоу акробатів без страховки. А вже в червні 2024-го Європа вирішила бути першою і почала знижувати. Сьогодні депозитна ставка — 2%. Теоретично — баланс майже ідеальний. Практично — без фанфар і феєрверків.

Результат поки здається «дивом без наслідків»: інфляція вже чотири місяці чітко тримається в цільових межах, рецесія так і не настала, зайнятість збережено. Кристін Лагард навіть дозволила собі пожартувати: «Інфляція повернулася до цільового рівня — і нічого не зламалося». Для центрального банкіра — майже стендап на сцені.

Ринок праці також відчуває себе на диво добре: безробіття в єврозоні лише 6,3%, навіть Франція, Італія й Іспанія несподівано демонструють покращення. ВВП у другому кварталі зріс на 0,1% (квартал до кварталу) і на 1,4% у річному вимірі — не свято, але й не траурна процесія. Хіба що Німеччина й надалі з «рецесією в анамнезі», але загалом блок тримається рівно.

Фонди зростають, курс євро до долара — максимальний за чотири роки, а Європа, на відміну від Великої Британії, Швеції чи Канади, уникла сценарію «затягнули гайки — впали у рецесію». Навіть реальні зарплати відновились — і все це без спалаху небезпечної інфляції.

І все ж глядачі фінансового ринку байдужі: тут люблять катастрофи, а не хеппі енди. Драма продається краще, ніж статистична стійкість. Але в BCA Research нагадують: простір для подальшого пом’якшення обмежено, тож структура ринку може зміщуватись — краще не нарощувати борг, а дивитись у бік акцій.

Історично м’які посадки — дуже рідкісний звір. Зазвичай у приклад наводять цикл ФРС 1994 року, хоча й тоді все було не так однозначно. Сьогодні ж у ЄЦБ в руках справжній «варіант, що вдався». Чому ж ніхто не аплодує? Можливо, стабільність просто не збирає повних залів.