FX.co ★ Бюджети тріщать по швах, тому за дорогу нафту заплатять споживачі

Світові енергетичні ринки зіткнулися з новою хвилею перебоїв у постачанні, проте фіскальна «подушка безпеки», яка захищала споживачів у кризу 2022–2023 років, практично виснажена.

Згідно з новим аналітичним звітом Morgan Stanley, уряди історично використали фіскальну політику для пом'якшення наслідків волатильності нафтових котирувань. Однак зараз поєднання високого рівня державного боргу до ВВП і зростання вартості запозичень критично звужувало можливості нових масштабних інтервенцій.

Влада стоїть перед жорстким політичним вибором: перекласти тягар зростаючих цін на енергоносії на домогосподарства або прийняти удар на державні бюджети. За оцінками інвестбанку, у 2023 році прямі та непрямі енергетичні субсидії досягли 1,5–2,0% світового ВВП, що насамперед було зумовлено агресивним стримуванням тарифів у єврозоні. Сьогодні доступний «фіскальний простір» виявився набагато вже.

Економісти Morgan Stanley констатують вкрай обмежені можливості нової фіскальної експансії. Очікується, що уряди покладатимуться виключно на внутрішні коригування в рамках поточних бюджетів — перерозподіл статей видатків чи точкові податкові компенсації. Запуск нових пакетів підтримки за рахунок нарощування дефіциту є малоймовірним. На розвинених ринках, де переважає вільне ціноутворення, відмова від державних інтервенцій призведе до швидшого розгону споживчої інфляції порівняно з країнами, що розвиваються.

Звіт фіксує серйозні регіональні розбіжності у реакції ціновий тиск. Лідером із пом'якшення наслідків енергетичного шоку зараз виступає Азія. У той час, як світові ціни на нафту в національних валютах злетіли за останній місяць на 53%, внутрішні ціни на пальне в азійському регіоні зросли лише на 16%. Місцеві фіскальні заходи абсорбували від 30 до 50% початкового цінового удару.

Європа навпаки перейшла у фазу жорсткого «фіскального стримування». Відновлення суворих бюджетних правил ЄС та подорожчання суверенних позик означають, що масштабні заходи у відповідь, порівняні з субсидіями 2022 року, матеріалізуються лише у разі реалізації глибокого рецесійного сценарію.

Для країн, що розвиваються, імпортують енергоносії, дорога нафта створює класичну проблему «подвійного дефіциту», що одночасно погіршує сальдо рахунку поточних операцій та баланс бюджету. Аналітики попереджають: хоча ці ринки здатні згладжувати цінову волатильність у короткостроковій перспективі, жорсткі фіскальні обмеження неминуче змусять їх згорнути програми підтримки внутрішніх цін.