
Експортна економіка Німеччини переживає важкі часи через спад світової торгівлі, протекціонізму та жорсткого тиску з боку Китаю. За даними Wall Street Journal, зростання ВВП ФРН цього року не перевищить 1%, країна відстає за темпами розвитку від решти єврозони ще з допандемійного періоду. Зайнятість в обробній промисловості Німеччини вже впала до десятирічного мінімуму, а обсяги ділових інвестицій безперервно знижуються з 2020 року. Головною загрозою стала промислова експансія КНР, яка різко наростила випуск власних електромобілів, верстатів та обладнання, почавши безпосередньо витісняти німецьких експортерів як на внутрішньому європейському, так і глобальних ринках.
Додатковий удар по німецьких виробниках завдали введені Пекіном обмеження на експорт рідкісноземельних металів, які серйозно порушили логістичні ланцюжки в автопромі, оборонному секторі та машинобудуванні ФРН. Ситуацію посилюють високі ціни на енергоносії через конфлікт на Близькому Сході та нові американські торгові тарифи. До того ж загострилася проблема технологічної вразливості Європи: недавні обмеження США на експорт нових ШІ-моделей компанії Anthropic раптово відрізали частину європейських корпорацій від передових ІТ-рішень, наочно оголивши критичну залежність регіону від американської цифрової інфраструктури.
Для порятунку ситуації уряд канцлера Фрідріха Мерца пішов на екстрені заходи: запровадив податкові пільги для бізнесу, штучно знизив ціни на енергію, а також збільшив бюджетні витрати на інфраструктуру та оборону. Крім того, Берлін оголосив про плани поступово підвищити пенсійний вік у країні з 67 до 70 років та запустити програму імпортозаміщення, щоб знизити залежність від китайських комплектуючих. Проте економісти продовжують закликати владу до глибших структурних реформ, вимагаючи негайно скоротити бюрократію, спростити доступ до сировини та кратно наростити інвестиції у локальні технологічні стартапи.
Коментар: