
Змінний струм (AC) – «смертоносна фантазія» Тесла
Томас Едісон розгорнув цілу кампанію проти ідеї змінного струму Миколи Тесли, називаючи його вкрай небезпечним та «шаленим». Едісон навіть привселюдно вбивав тварин струмом, щоб залякати людей. Однак саме змінний струм дозволив передавати енергію на величезні відстані, що зробило електрифікацію планети можливою. Шалене бачення Тесла перемогло прагматизм Едісона, висвітливши кожен будинок на Землі та створивши сучасну енергосистему.

Ракетна техніка – «місячний безумець» Роберт Годдард
У 1920 році газета The New York Times опублікувала розгромну статтю про Годдарда, стверджуючи, що його ідея польоту в космос безглузда, оскільки у вакуумі ракеті «ні від чого відштовхуватися». Вченого висміювали як людину, яка не знає шкільної фізики. Газета вибачилася лише в 1969 році, наступного дня після старту «Аполлона-11» до Місяця. Безумство Годдарда проклало нам шлях до зірок, довівши, що закони фізики працюють навіть тоді, коли в них не вірять журналісти.

Гігієна рук – «божевілля» Ігнаца Земмельвейса
У середині ХІХ століття ідея у тому, що лікарі мають мити руки перед прийманням пологів, викликала лють медичної спільноти. Земмельвейс помітив зв'язок між чистотою рук та смертністю, але колеги висміяли його, вважаючи, що «джентльмен не може мати брудні руки». Його ідеї визнали шаленими, а самого лікаря відправили до психіатричної лікарні. Сьогодні антисептика – основа медицини. Це трагічний приклад того, як забобони можуть десятиліттями блокувати рятівні інновації.

Телефон – «іграшка, недостойна уваги»
У 1876 році в секретному меморандумі Western Union говорилося: «У цього пристрою занадто багато недоліків, щоб серйозно розглядати його як зв'язок. Воно не є для нас цінностями». Олександр Белл хотів за свій патент 100 000 доларів, але отримав відмову. Через два роки ті самі люди готові були віддати мільйони. Шалена ідея передачі голосу по проводах зруйнувала монополію телеграфу та створила світ, у якому ми завжди на зв'язку.

Апарати важчі за повітря – прогноз Лорда Кельвіна
У 1895 році Лорд Кельвін, президент Лондонського королівського товариства, категорично заявив: «Літальні апарати важчі за повітря неможливі». Один із найбільших учених свого часу вважав авіацію математичним абсурдом. Через 8 років брати Райт здійснили свій перший політ. Це нагадування про те, що навіть найвищий авторитет може помилятися, коли справа стосується меж людської уяви та інженерної думки.

Дрейф материків – «геологічна казка» Альфреда Вегенера
Коли в 1912 метеоролог Вегенер припустив, що материки рухаються і колись були єдиним цілим (Пангеєю), геологи всього світу підняли його на сміх. Його називали дилетантом, а його теорію – «маячня хворої уяви». Потрібно було 50 років і відкриття тектоніки плит, щоб світ визнав його правоту. Це приклад того, як вузька спеціалізація заважає вченим побачити світову картину світу, приховану за очевидними фактами.

Цифрова фотографія – фатальна помилка компанії Kodak
У 1975 році інженер Kodak Стівен Сассон винайшов першу цифрову камеру. Керівництво компанії назвало ідею «безплівкової фотографії» божевільною: «Це мило, але нікому не говори про це». Вони боялися, що це вб'є їхній бізнес із продажу плівки. У результаті саме відмова від цього «божевілля» призвела Kodak до банкрутства, а світ – до ери Instagram та смартфонів. Історія Сассона - це урок про те, що якщо ти не очолиш шалену зміну, вона тебе знищить.

Персональний комп'ютер – «навіщо він удома?»
У 1977 році Кен Олсен, засновник Digital Equipment Corp, заявив: «Немає жодної причини, через яку хтось захотів би мати комп'ютер у себе вдома». Тоді комп'ютер представлявся величезною шафою для розрахунків, а не інструментом для творчості та спілкування. Ідея «домашнього ПК» здавалася економічно абсурдною. Проте Стів Джобс і Білл Гейтс вірили у це «божевілля», перетворивши обчислювальну техніку з інструменту держплану на центр нашого повсякденного життя.